Причини посилення фінансового моніторингу

З вересня 2017 року всі клієнти банків, які здійснюють операції на суму понад 150 тис. грн., зобов’язані надавати документи, що засвідчують походження та легальність коштів. Такі нововведення запровадив НБУ ще у травні змінами до Постанов № 42 та № 43 з метою запобігання відмиванню грошей та виведенню капіталів за кордон. За словами директора департаменту фінмоніторингу НБУ Ігоря Берези, у першу чергу «вивчення джерел походження коштів важливе у випадку із публічними посадовими особами», якщо ж «йдеться про клієнтів із низьким рівнем ризику, які не проводять операції у великих обсягах і щодо яких у банку не виникає підозр, – до них не повинно бути запитань». Проте це слова чиновника, і довіряти їм слід дуже обережно. За нашою оцінкою, запитання будуть, а кількість зупинених фінансових операцій зростатиме.

Придбати квартиру на первинному ринку без легально підтверджених доходів буде щораз важче. Якщо врахувати, що, за оцінками експертів, у людей «на руках» є понад 25 млрд. доларів, більша частка з яких була отримана в тіньовій економіці без оподаткування, то НБУ практично позбавляє населення можливості скористатися цими грошима.

Як банк здійснює фінансовий моніторинг?

Анкета, яку заповнює клієнт при укладанні ділових відносин з банком, є одним з інструментів фінмоніторингу. Саме в ній передбачено зазначення джерел походження коштів. До вересня 2017 року це був суто формальний документ. Банк рідко перевіряв відповідність зазначених в анкеті сум джерелам їх походження. Проте з 1 вересня банк вимагає додаткові документи, якщо вважає, що зазначені суми не відповідають джерелам доходів.

Підтверджуючі документи

Якщо, скажімо, клієнт бажає продати нерухомість на первинному ринку (всі розрахунки проходитимуть через банк) вартістю в кілька мільйонів гривень, то банк має право вимагати документи, що підтверджують доходи. Ними можуть бути:

• для резидентів: копія декларації про фінансово-майновий стан, тобто копія податкової декларації з позначкою контролюючого органу про її отримання;
• для посадовців державних та місцевих органів влади: копія декларації про майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який формує і веде Національне агентство з питань запобігання корупції;
• для нерезидентів: копія податкової декларації про доходи з позначкою контролюючого органу іноземної держави про її отримання;
• для усіх: копії документів про продаж майна, отримання спадщини, виграшу в лотерею тощо.

Суттєвим моментом при цьому є відсутність для документів строків давності. Тобто, якщо клієнт отримав спадщину 10 років тому, і цієї суми достатньо, щоби придбати сьогодні квартиру, то копії свідоцтва про отримання спадщини буде достатньо для пояснення джерел доходів.

Наслідки фінмоніторингу

Якщо клієнт не може або не хоче підтвердити походження коштів, банк відмовить йому в проведенні операцій. У такому випадку клієнт може спробувати звернутися до іншого банку. Однак результат, скоріше за все, буде аналогічним, бо саме банки несуть відповідальність за проведення ризикових операцій (штраф може сягати 1% статутного капіталу банку).

Незважаючи на те, що моніторингу підлягають лише ризикові операції на суми понад 150 тис. грн., в банківських установах можуть кожну операцію з сумами коштів, наближеними до 150 тис. грн., розцінювати як ризикову. Непоодинокими є випадки, коли у вересні 2017 року при знятті особою коштів з депозиту, відкритого ще у попередні роки, банки вимагали надати документи, що підтверджують походження коштів. При відкритті ж депозиту банк задовольнявся лише даними анкети. А це вже суперечить статті 1060 Цивільного кодексу України, відповідно до якої банк зобов’язаний повернути кошти депозиту в термін, встановлений у депозитному договорі. Тобто аналіз походження коштів він мав здійснити до відкриття вкладу.

Як пройти фінмоніторинг і придбати квартиру в новобудові

Яким же чином в нових реаліях фінмоніторингу особа може купити квартиру за 1,5 млн. грн., якщо її зарплата становить 15 тис. грн. на місяць, а решту коштів вона накопичила за попередні роки (від родичів, які неофіційно працювали за кордоном; від продажу майна, щодо якого не вимагалось декларування; отримуючи зарплату в «конвертах» і т.п.), і не має відповідних підтверджуючих документів? У таких випадках, з метою мінімізації уваги фінансового моніторингу до своїх фінансових ресурсів, можна скористатися наступними порадами:

• відкривати поточні рахунки в кількох банках на суму до 150 тис. грн.;
• використати як проміжний буфер для здійснення операцій, пов’язаних з переказом сум понад 150 тис. грн., короткостроковий депозит з можливістю поповнення та подальшого виведення коштів на поточний (картковий) рахунок;
• скористатися розстрочкою (в межах сум, які не викликатимуть підозр щодо їх походження), оформленою завіреним нотаріусом договором;
• взяти позику у фізичної особи та надати банку договір позики, як підтвердження походження коштів. В такому випадку банк може вимагати підтвердження доходів, відповідно, у особи, що надала позику;
• взяти в банку короткостроковий кредит з можливістю дострокового погашення через 1-3 місяці.

Є ще один, хоча й недешевий, варіант придбання квартири за накопичені у попередні періоди кошти – легалізація. Для цього особа повинна задекларувати отримані доходи та сплатити податок з доходів фізичних осіб. Щоправда, доведеться віддати державі майже п’яту частину задекларованих коштів (податок з доходів фізичних осіб – 18%). Проте можна буде спокійно спати у новій квартирі, не боячись органів фінансового контролю.

А що на вторинному ринку?

Купівля житла на вторинному ринку – це вже зовсім інша ситуація. Розрахунки тут у 99% випадків відбуваються в доларах. Тому проходження коштів через банківську систему має свої особливості. Для здійснення подібних операцій варто звернутися за професійною консультацією, яку люб’язно нададуть спеціалісти команди Рантьє – сервісу для власників житла.